Додаток
Форма 1
Додаток
Форма 2
Додаток
Форма 3
Додаток
Форма 4
Розширений пошук
Тарифна політика
Вхід|Реєстрація

Ru

En

Ua

Податкова судова практика
Пошук у тексті
Знайти
Вверх из Вниз

Платник здійснив плату з ПДВ на відкритий йому рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА). Проте, у платіжному дорученні в графі «Отримувач» замість того, щоб вказати себе помилково зазначив Казначейство України, у зв'язку з чим грошові кошти не потрапили на електронний рахунок платника в СЕА. Оскільки, відповідно до статті 200-1 ПК України, для сплати податкового зобов’язання з ПДВ, платник спочатку перераховує кошти на рахунок в СЕА, з якого Держказначейство, на підставі поданої ДФС України інформації, здійснює перерахування коштів до  державного бюджету, контролюючий орган вважав, що податки не сплачені вчасно і склав податкову вимогу. Ця податкова вимога була оскаржена платником в судовому порядку.

Контролюючим органом було подано позов про припинення державної реєстрації юридичної особи-відповідача як суб’єкта підприємницької діяльності, що не пов’язано з банкрутством.У результаті судового провадження у суді першої інстанції було задоволено позовні вимоги повністю. Відповідач не погоджуючись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу з вимогою визнання такого рішення неправомірним та його подальшим скасуванням. 

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення. Позивач зазначив, що оскільки на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у контролюючого органу не було відомостей щодо наявності обвинувального вироку, що набрав законної сили або винесеного рішення (постанови чи ухвали) про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами за результатами розгляду кримінального провадження, а тому, таке рішення є передчасним та підлягає скасуванню.

Платник податків подав позов про визнання протиправним та скасування Наказу начальника ДПІ, а також визнання незаконними дії про зміні в Автоматизованій системі «АУДИТ» та базі даних «Система автоматизованого  співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих позивачем показників. Судом першої інстанції було повністю відмовлено у задоволені позовних вимог платника податків про визнання дій контролюючого органу неправомірними у частині самовільної зміни показників грошового зобов’язання в Автоматизованій системі “Аудит”  та базі даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу. За наслідками апеляційного провадження апеляційна скарга була задоволена в частині поновлення даних показників податкової звітності, які перебували у контролюючого органу до внесення змін за наслідками акту проведеної перевірки. Відповідач (контролюючий орган) не погодившись із рішенням апеляційного суду подав касаційну скаргу,  в результаті касаційного провадження було постановлено ухвалу про направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового розгляду справи у суді першої інстанції позов платника податку було задоволено в частині скасування та повернення показників до первинного вигляду. Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій обґрунтовував, що права платника податку можуть бути порушенні лише у випадку надіслання податкового повідомлення-рішення про зменшення або донарахування податкових зобов'язань відносно позивача, оскільки такого податкового повідомлення-рішення контролюючим органом відправлено не було, а було проведено лише невиїзну позапланову документальну перевірку, на думку контролюючого органу, права платника податку порушені не були. 

Позивач – платник податку звернувся із касаційною скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу про: збільшення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, що були нараховані контролюючим органом при самостійному розрахунку податкового зобов’язання через невідповідність даних зазначених у первинних документах; утримання податку на доходи найманих працівників та застосування штрафних (фінансових) санкцій. 

Платником податків було подано позовну заяву, якою позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення з приводу збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість; збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, прийнятих контролюючим органом з підстав безпідставного відображення позивачем в податковому обліку наслідки фінансово-господарських правовідносин з контрагентами, оформлені формально без фактичного їх здійснення. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Контролюючим органом подано касаційну скаргу.

Платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень щодо збільшення податкового зобов’язання з податку на додану вартість з договору постачання технічної води, енергії та стиснутого повітря для виробничих потреб. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач (контролюючий орган) подав касаційну скаргу.

Платником податків було подано позовну заяву, в якій позивач просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення, якими збільшено податкове зобов’язання платника з податку на прибуток та податку на додану вартість. Справа розглядалась неодноразово; судом касаційної інстанції було прийнято ухвалу від 11.06.2014 про направлення справи на новий розгляд до адміністративного суду першої інстанції, оскільки окружним адміністративним судом та апеляційним судом не було встановлено всіх фактичних обставин справи, а саме суди не перевірили усіх доводів Інспекції про недоведеність платником задекларованих поставок товарів і послуг з оренди транспортних засобів спірним контрагентом, не дослідили наявності у цього постачальника необхідних матеріальних і трудових ресурсів для виконання цих операцій (у тому числі транспортних засобів, що виступали предметом оренди), а також відповідність  у контрагента критеріїв реального суб'єкта господарювання, не перевірили прояву позивачем належного ступеня обережності при виборі названого контрагента, наявності у позивача розумної ділової мети при вступі у ділові стосунки з контрагентом. За фактом відсутності обґрунтування контролюючого органу щодо нереальності вчинених операцій, судом першої інстанції ухвалено постанову про задоволення позовних вимог, залишену без змін ухвалою апеляційного суду. Контролюючий орган подав касаційну скаргу. 

Платник податку подав позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень, якими встановлено порушення податкового законодавства у формі заниження податку на прибуток; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування ППП; завищення збитків від операцій з цінними паперами (акціями); занижено фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів, що перебувають в обігу на фондовій біржі за відповідні звітні податкові періоди та заниження особливого податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами. Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду адміністративний позов задоволено. Контролюючим органом подано касаційну скаргу.

Платником податків було подано позовну заяву з вимогою скасування податкових повідомлень рішень, якими встановлено порушення норм податкового законодавства з приводу заниження податку на прибуток підприємств; заниження податку на додану вартість; зафіксовано порушення касових операцій у частині порушення оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження. Постановою суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду позов задоволено. Відповідач подав касаційну скаргу, якою просить скасувати рішення попередніх інстанцій.

Платником податків було подано позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та земельного податку. Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Відповідне рішення суд сформував на основі того, що виконанні ротоби та надані послуги пов'язані з господарською діяльністю позивача, а отримання цих послуг та використання у господарській діяльності підтверджене належним чином оформленими первинними документами, що в свою чергу свідчить про правомірність формування податкового кредиту за відповідний податковий період. Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано. Позивачем було направлено касаційну скаргу, якою позивач скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

платник податку звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування двох податкових повідомлень-рішень, одне з яких стосувалось збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, у зв'язку з тим, що, на думку контролюючого органу, кошти, отримані платником за брокерськими договорами, є валовим доходом платника; інше — нарахування штрафу у сфері зовнішьноекономічної діяльності у зв'язку зі здійсненням операцій купівлі-продажу цінних паперів з нерезидентами без відповідних ліцензій Національного Банку України  Суд першої інстанції та апеляційний суд у задоволенні позову відмовили. Платник звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого у зв’язку з неоприбуткуванням готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги контролюючого органу. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з заниженням ПДВ; заниженням доходу від продажу товарів внаслідок арифметичної помилки при здійсненні підсумку сум обсягів поставки вугілля (без ПДВ) та сум залізничного тарифу, а відтак і до заниження податку на прибуток; заниження податку на прибуток, що самостійно виправлено платником в податковій декларації з податку на прибуток наступного податкового періоду, але при цьому суму недоплати від обсягів проведених коригувань не збільшено на суму штрафу в розмірі 5% від такої суми недоплати, як це передбачено законодавством. Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив повністю. Суд апеляційної інстанції частково задовольнив вимоги платника податків. Контролюючий орган та платник податків звернулися до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Дана сума бюджетного відшкодування була зменшена позивачу згідно з податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами проведення перевірки останнього з питань правомірності декларування заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ. Перша та апеляційна інстанції повністю задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, які були прийняті контролюючим органом на основі висновків про неоприбуткування позивачем готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень, у зв'язку з відсутністю записів фактичних надходжень готівкових коштів в касовій книзі. Перша та апеляційна інстанції повністю задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки, яким встановлено заниження чистої суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від заняття підприємницької діяльності, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги контролюючого органу. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою визнати протиправними дії контролюючого органу пов'язані з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки та зобов'язати контролюючий орган вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати проведення перевірки. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом, у зв’язку із завищенням податкового кредиту у податковому обліку; декларуванням орендної плати за землю комунальної власності у розмірі, який менше законодавчо встановленого; не утриманням та не перерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу директору підприємства у вигляді оплати вартості його проживання та харчування в готелі та найму для нього житла; при подачі розрахунків за ф. 1-ДФ доходи, які сплачувались за найм житла відображались із ознакою доходу 157 (дохід, виплачений само зайнятій особі), тоді як ці доходи мали відображатись із ознакою « 102» (нараховані (виплачені) платнику податків відповідно до умов цивільно-правового договору). Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з висновком контролюючого органу про фіктивність вчинених операцій між платником податків та його контрагентом. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з заниженням податку на прибуток та додану вартість. Суд першої інстанції частково задовольнив вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції у задоволені позову відмовив. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з допущенням арифметичної помилки при подані податкової звітності з податку на додану вартість, що вплинула на розрахунки з бюджетом. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у зв’язку із безпідставним включенням до залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з терміном виникнення понад 1095 днів. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних рішень слугували висновки контролюючого органу щодо уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поза межами строку (1095 днів), визначеного законодавством; під час перевірки надано не було надано податкові накладні та розрахункові документи, які підтверджують правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту; позивач мала найманих працівників, проте не сплачувала за таких працівників 50 % від ставки єдиного податку. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволені позовних вимог повністю. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у контрагентів за нікчемними правочинами. Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив повністю. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у зв’язку з несвоєчасним поданням податкової декларації з екологічного податку за 1 квартал 2011 року. Суд першої інстанції задовольнив частково вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволені позовних вимог відмовив. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень у зв’язку з безпідставним включенням до складу валових витрат вартості підрядних робіт та матеріалів для їх виконання, придбаних у контрагентів, з підстав непідтвердження реального характеру розглядуваних операцій належним чином оформленими первинними документами, а також не утримання податку з доходів фізичних осіб з операцій, які оформлювалась у вигляді господарських операцій з придбання підрядних робіт та товарно-матеріальних цінностей, що мали фіктивний характер. Суд першої інстанції задовольнив повністю вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги контролюючого органу. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкового повідомлення рішення. Контролюючий орган обґрунтував податкове повідомлення-рішення тим, що згідно акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, останній немає необхідних матеріальних та виробничих ресурсів для здійснення господарської діяльності та відсутній за місцезнаходженням, а отже проведені господарські операції з позивачем фактично не спричинили реального настання правових наслідків та є нікчемними. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з нікчемним правочином з поставки підрядних послуг, у результаті чого занижено податок на прибуток та податок на додану вартість. Висновок про нікчемність вказаного правочину обґрунтовано відсутністю постачальника за своїм місцезнаходженням; відсутністю у нього основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Суд першої інстанції у задоволені позову відмовив. Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом, оскільки, вказані правочини не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. Суд першої інстанції задовільнив повністю вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково. Платник податків та контролюючий орган звернулися до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних рішень слугували первинні документи, виписані контрагентом та на підставі яких позивачем сформовано склад витрат та податковий кредит, підписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цих підприємств. Перша та апеляційна інстанції відмовили у задоволені вимоги повністю. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку із заниженням податку на додану вартість. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за операціями з придбання нежитлових приміщень. Суд першої інстанції повністю задовольнив вимоги платника податків. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині та прийняв нове, якою позов задовольнив частково. Платник податків та контролюючий орган звернулися до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які були прийняті внаслідок заниження податку на прибуток, в результаті заниження податку на додану вартість та завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Перша та апеляційна інстанції частково задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу щодо наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача та, як наслідок, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податку на прибуток, внаслідок безтоварності господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих контролюючим органом у зв’язку із завищенням суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Перша та апеляційна інстанції відмовили задовольнити вимоги платника податків. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, які були прийняті внаслідок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту; завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації з ПДВ). Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платник занизив податок на прибуток та податок на додану вартість. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платник занизив суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету, а також завищив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у зв’язку із зменшення розміру бюджетного відшкодування, внаслідок неврахування відповідачем податкових накладних, виданих контрагентами позивача за господарськими операціями факт здійснення яких не підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку (відсутні товарно-транспортні накладні), тобто є недійсними та не можуть підтверджувати правомірність формування податкового кредиту. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту перевірених податкових періодів за результатами виконання господарських взаємовідносин з контрагентами, що мають ознаки фіктивності. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними податкового повідомлення-рішення у зв’язку із відсутністю оригіналів підтверджуючих документів до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість вартість товарів (робіт, послуг), отриманих від контрагентів. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції повністю задовольнив позовні вимоги. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про те, що позивач здійснював коригування податкового кредиту під час проведення відповідачем перевірки, а також сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних протягом попередніх місяців. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про безпідставне формування позивачем складу валових витрат спірного податкового періоду за результатом виконання господарських операцій з нерезидентом, що має офшорний статус, оскільки оплата за отриманий товар не надійшла; неправомірне включення позивачем до складу валових витрат вартості податку на додану вартість, сплачену у ціні придбаних легкових автомобілів, що не були використані у господарській діяльності платника, а також неправомірним включення до складу податкового кредиту, сум податку на додану вартість, сплачених у результаті наданих послуг з морського агентування та ремонтних робіт, що не підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих контролюючим органом на підставі відсутності первинних документів, які б підтверджували фактичне здійснення поставки товарів на адресу позивача, зокрема, товарно-транспортних накладних. Перша та апеляційна інстанції задовольнили вимоги платника податків. Контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції.

Платник податків звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, на думку податкового органу, полягало у безпідставному включенні до складу валових витрат та податкового кредиту відповідно витрат та податку на додану вартість за нереальними операціями з придбання у контрагентів підрядних послуг. Перша та апеляційна інстанції у задоволені позову відмовили. Платник податків звернувся до суду касаційної інстанції.

За результатами перевірки встановлено завищення сум податкового кредиту та заниження сум податкового зобов’язання з ПДВ, оскільки мало місце укладення нікчемних правочинів. Такого висновку контролери дійшли оперуючи виключно постановою якої визнано директора ТОВ-контрагента винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу.

Платник звернувся до адміністративного суду апеляційної інстанції, оскаржуючи постанову суду першої інстанції, щодо скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн. Суд першої інстанції відмовив платнику у задоволенні позовних вимог.

◄◄ 1 2 3 4 5 6 7... 59 60 ►►
Інформація про документ
?Поставте своє запитання
Популярні податкові теми
Запитання можуть ставити лише зареєстровані користувачі
Вхід/Реєстрація
Поставте Ваше запитання, і ми відправимо відповідь Вам в особистий кабінет найближчим часом.
Відправити